РОЗСУД, ДУ,

Розсуд, ду, м. = Розсудок 2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 59.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

РОЗСУДЕЦЬ, ДЦЯ, →← РОЗСУВАТИСЯ, ВА́ЮСЯ, ЄШСЯ,

T: 90